Щодня навколо нас працюють та стараються сотні й тисячі натхненних хлопців і дівчат, завдяки яким цей світ й наша країна, зокрема, стає крутішою й
престижнішою.
Це лікарі, волонтери, журналісти, медики, пожежні, заводчани, представники та представниці різноманітних спеціальностей і професій й, звісно ж,
підприємці.
І сьогодна ми знайомимо вас, шановні друзі, з молодим амбітним підприємцем, власним декількох бізнесів, один з яких - ряд офіційних сервісних
центрів/представництв компанії Apple в Україні - Артуром Гатунком.
- Вітаю, Артуре. Найбанальніше питання, з якого почнемо нашу розмову - ким мріяли чи бажали стати в дитинстві?
- Вітаю. Як зараз пам'ятаю - навчався в 31й запорізькій гімназії в молодших класах, і коли мене так само запитали в першому чи другому класі, то всі хотіли
бути космонавтами, а я - таксистом. Таксистом - бо мені тоді здавалось, що так я буду вільним, це така свобода - їдеш, куди хочеш...
Не став таксистом, бо як зростав, то моя думка в старших класах змінилась, і життя розвивалось інакше.
- Років 7-10 тому на території України існувало тільки два сертифікованих центри Apple - в Києві та Львові, а Запоріжжя про таке могло тільки мріяти.
Як спало на думку стати "яблучним" магнатом й як і з чим приходилось боротись "на місцях"?
- По-перше, народився й це моє місто. Сам я навчався в Києві, 2008й рік змусив мене повернутись до Запоріжжя, де я перевівся до Запорізького Національного
Університету до магістратури.
В той рік майже всі люди були в паніці, й в економічній також. Тому ми почали займатись відносно недорогою технікою Apple, - як для техніки, вона дорога,
а якщо до інших речей, то ні, й відкрили свій такий "острівець" в одному з запорізьких центральних торгових центрів. Цей "магазинчик" займав
лишень 8 квадратних метрів й ми дещо були перші, бо більшість людей, а, вірніше, зі 100 осіб десь 95 питало - що це воно таке, айфон. Думаю, більшість запоріжців,
навіть, познайомились з цим брендом саме на нашому "острівці" - ніхто не знав раніше, що то таке iPad, бо він тільки вийшов і ми його презентували... ноутбуки -
ними такими також не користувались - скажемо так, це була своєрідна екзотика.
Тому ми вносили та розвивали культуру Apple й наше місто привчали потрохи й цей бренд намагались максимально виправдати авторитет компанії на цьому
ринку, аби більшість відчула перевагу не тільки в техніці, але й в умовах придбання.
- В кожному з нас сидить така чарівна річ, як лінь - в когось вона сильніша, хтось їй вдало опирається. А як ви боретесь з цим
внутрішнім бажанням нічого не робити?
- В тому самому 2008 році в мене була історія, яка відіграла дуже важливу роль в моєму житті, важливий такий факт, мабуть. На той момент
я залишився без роботи та був без неї майже півроку й зрозумів, що найважча робота - це нічого не робити.
І це мене настільки сильно стимулювало тоді, що я був ладен працювати хоч 24 години на добу, але щоб не сидіти вдома та не дивитись у вікно. І це була
та рушійна сила велика, яка на першому етапі розвитку компанії дала змогу їй так швидко розвиватись. Я був і водієм, і вантажником, і бухгалтером, і продавцем,
- всіма в одній особі, бо було таким великим бажання. І тоді був такий рік, такий панічний, коли за кожну копійку люди хапались, ми змогли підняти та
розвинути компанію, це означає, що ми сильні й спокійно переживатимемо подібні кризи й надалі. Головне - не лінитись.
Звісно, я не можу сказати, що зараз працюю з тим самим ентузіазмом, з яким працював у 2008у, на початку 2009го, але, тим не менш, якщо в мені того
запалу хоча б половина залишилась, то його теж багато.
- Ще не будучи депутатом, і тепер як депутат, ви підтримуєте ряд соціальних проектів місцевого та національного рівнів. Що вам,
особисто, це дає та, на вашу думку, наскільки всім важливо робити добро?
- Кого не запитаєш, то всі кажуть, що меценатство й волонтерство - це круто. Є якийсь юнацький максималізм в цьому й він має в нас залишатись в нас в кожному.
Ми всі хочемо зробити всім добро, коли є маленькими та мріємо стати добрими чи-то королем, чи-то принцесою. Але зупиняють нас в цьому, в основному, не
інші люди, а ми самі себе зупиняємо в своїх прагненнях, ідеях і максималізмі, ставимо собі в голові якісь вигадані блоки, що "це не варто робити", "це погане",
"нащо стільки грошей вкладати в добро"...
А насправді, ти маєш брати та робити те, у що віриш. І в меценатстві це також дуже важливо.
Наприклад, я вважав, що Street Workout важливий для дітей і молоді й його варто підтримати - цим може займатись кожний, не потрібно додаткового часу
на спортзали, не потрібно додаткового обладнання, бо це вуличний спорт. А для того, аби його "розпіарити", ставимо відповідне обладнання (турніки) та
показуємо людям, що це круто, а спільнота таких спортсменів - дуже дружня компанія, яка не курить і не п'є й на цих спортивних майданчиках вони
займаються, подаючи якісний гарний приклад як одноліткам, так і дорослим, особливо хлопцям і дівчатам з важким життям.
Окрім того, ми - доволі відомий бренд, який в "авторитеті" в учнів 8-9х класів, підсвідомо нам довіряють, що якщо YABLOKi кажуть, що це круто, то
це, скоріш за все, дійсно круто й це має свій ефект.
Й якщо ми візьмемо один спортивний майданчик, то його вартість зі встановленням й урочистим відкриттям складає десь 25.000 гривень, а це - десь
10 місяців вивісити рекламу на бігборд. Борд - це класно, він висить, дасть велику користь, але користь тільки власнику цієї рекламної площини, а цей
майданчик простоїть два-три-п'ять й більше років, і на ньому займатимуться люди. Тобто він несе й соціальну функцію для населення, що дуже важливо,
і рекламну, маркетингову для бізнесу.
Також, з одних великих проектів, підтриманих нами, це відновлення вже існуючої та створення нової молодіжної міської баскетбольної команди Запоріжжя.
Хлопці показують неймовірні результати та невпинний шлях перемог, а назву взяли - "Yabloki" :)
- Як вважаєте, в чому полягає секрет успіху ваш особистий й інших молодих підприємців?
- Мені розповіли про одну таку книжку цікаву, яка допомагає багатьом - вона називається "Як стати мільйонером", майже весь її текстовий зміст мені розповіли
вголос... Книга виглядає саме так - така цікава обкладинка, надпис, якийсь чолов'яга в костюмі з дипломатом, відкриваєш, а там таке слово повторюється
постійно - "Працювати", й так всі сторінки й до самого кінця.
Тому я думаю, це найкраща література для початку бізнесу й якщо ти хочеш щось мати, то матимеш його, але в залежності від того, наскільки
ти сам цього хочеш, наскільки ти сам з собою відвертий й як ти хочеш того досягти. Працюй й усе)
- Що б ви побажали сучасній молоді та дорослішому населенню?
- Хочу побажати наснаги, працьовитості.
Бажаю всім триматись за таких складних економічних умов у країні, вірити перед Новим Роком у дива, як діти вірять у дива, й тоді в нас в усіх все буде добре.
